Енергетична конференція

 ЕНЕРГЕТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

29 травня 2014 року під керівництвом та егідою Голови Ради адвокатів Харківської області — Гайворонської Вікторії Валентинівни, на підставі рішення Ради адвокатів Харківської області № 45/7 від 14 травня 2014 року, адвокати Шох Кристина Антонівна та Коваленко Наталія Олександрівна були направлені на конференцію журналу «Forbes Україна» — «V Європейсько-український енергетичний День».
Відвідання даної конференції адвокатами було з метою представлення адвокатів Харківської області на заході та вдосконалення юридичних знань в галузі законодавчого врегулювання енергетичного сектора на національному та європейському рівнях.
«V Європейсько-український енергетичний день» цього року об’єднав зацікавлені сторони в сферах поновлення енергетики та енергоефективності. В одному залі зібралися національні та закордонні політики, консультанти, виробники, оператори, міжнародні фінансові інституції, фонди, громадські організації, правники. На конференції приймали участь такі «майстри енергетичної справи», як: Вольфрам Рєбок (адвокат, співвласник найкращої юридичної компанії в галузі енергетики Arzinger, голова Європейсько-української енергетичної асоціації), Янеш Копач (Директор Європейського енергетичного співтовариства), Костянтин Запайщиков (Радник Президента України, ДП НАЕК «Енергоатом»), Георгий Гелетуха (Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації), Олександр Домбровський (Народний депутат України, Голова комітету з енергетики в ВРУ) та інші видатні особи.
На конференції розглядались та обговорювались питання щодо поновлювальних джерел енергії та енергоефективності, шляху до стандартів ЄС, нового національного ринку електроенергії в Україні, нового плану дій в області енергоефективності, фінансування проектів та законодавчого врегулювання і вдосконалення енергетичного ринку.
Враховуючи отриманні знання та інформацію, вважаю необхідним поділитися цим з колегами-адвокатами та відобразити все найважливіше та необхідне для правників в цій статті. Особливо така інформація буде цікава та корисна адвокатам, які практикують у галузі енергетики та обслуговують підприємства і організації, пов’язані з цією сферою.

ЕНЕРГЕТИКА В УКРАЇНІ

Обговорюючи тему енергоефективності та енергозбереження експерти зазначили, що на сьогоднішній день Україна аж у 3,8 рази енергоємніша (витрати енергії), ніж 28 сусідніх держав-членів Європейського Союзу. Крім того, Україна має одну з найбільших енергоємностей, у тому числі найнижчу енергоефективність, порівняно з іншими: розвиненими регіонами Азії та країнами СНД.
Структура енергоспоживання України в основному складається з викопних видів палива (нафта 10 %, природний газ 40 %, кам’яне вугілля 31 %), за якими слідує ядерна енергія (17 %) і електроенергія, вироблена ГЕС (2 %), в той час як використання відновлювальних видів енергії все ще незначне. Враховуючи те, що Україна на 78 % є залежною від імпортування енергетичних ресурсів, у тому числі з Росії та середньоазіатських країн, що фактично загрожує енергетичній безпеці нашої країни, то окрім розробки технічних програм по впровадженню енергоефективності, важливим є прийняття низки нормативно-правових актів щодо регулювання ринку енергоресурсів, а також імплементація успішно діючого європейського законодавства з цих питань.

ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ

На виконання завдань державної політики щодо вдосконалення ринку енергоспоживання в Україні діє Кабінет міністрів України, який є відповідальним за координацію політики і нагляд за державними енергетичними компаніями. До інших національних установ, що відповідають за енергетичну політику, відносяться:

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, що несе відповідальність за більшу частину політики енергопостачання та за координацію енергетичної політики в уряді і консультування парламенту.

Міністерство екології і природних ресурсів України, що відповідає за ліцензійні угоди та угоди про розподіл продукції щодо розробки вуглеводнів і політики зміни клімату.

Міністерство фінансів України відповідає за оподаткування в енергетичному секторі.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України є провідним в політиці енергоефективності.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження (ДАЕЕ) є центральним органом виконавчої влади, що спрямовується і координується КМУ через підрозділ Міністетсва економічного розвитку і торгівлі. ДАЕЕ доручено надавати пропозиції міністру відносно політики енергоефективності, ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, поновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива (ветрова енергетика, гідроенергетика, геотермальна енергетика, фото енергетика, сонячна енергетика та ін.).

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розробляє та втілює відповідну політику і програми на місцевому рівні.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), здійснює нагляд за ринком природного газу та електроенергії.

Антимонопольний комітет України відповідає за протидію надмірній концентрації ринкової влади.

Державна інспекція ядерного регулювання несе нормативну відповідальність за експлуатацію ядерних установок, включаючи видобуток урану, зберігання радіоактивних відходів та виведення з експлуатації Чернобильської АЕС.

КОРОТКИЙ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

24 вересня 2010 року Україна приєдналася до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (ДЕС) і 01.02.2011 року стала повноправним членом Енергетичного Співтовариства (ЕнС). Підписавши договір, Україна взяла на себе зобов’язання щодо реалізації певних досягнень цій області, у тому числі розробку адекватної нормативно-правової бази.
Україна, як член Європейського Енергетичного Співтовариства повинна перейняти та впровадити низку директиви ЄС, а саме:

Директиву 2001/77/ЄС про пропагування електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії на внутрішньому електроенергетичному ринку;
Директиву 2006/32/ЄС з ефективності кінцевого енерговикористання та енергетичних послуг;
Директиву 2010/31/ЄС з енергетичних характеристик будівель;
Директиву 2010/30/ЄС з показань за допомогою маркування та стандартизації інформації про споживання енергії та інших ресурсів, пов’язаних з енергетичними ресурсами.

Нажаль, Україна і досі не імплементувала норми вищевказаних директив до свого законодавства, хоча строк впровадження закінчився в 2011 році, чим порушує міжнародні зобов’язання та затягує процес підвищення енергоефективності в державі.

На сьогоднішній день законодавство в сфері енергетики є взагалі незначним, містить цілу низку законопроектів, які «приймаються» вже декілька років (напр.: «Про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів» № 6212 від 19.03.2010 р. та «Про енергоефективність» № 5016 від 23.07.2009 р.). Але, все ж таки, існує ряд законів та інших нормативних актів, які регулюють дану сферу.

Закон України «Про енергозбереження» — прийнятий у 1994 році і був першим законодавчим актом у сфері енергетики.

Закон України «Про альтернативні джерела енергії» — прийнятий в 2003 році для визначення правових, економічних, екологічних та організаційних засад використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичній галузі.

Закон України «Про альтернативні види палива» — визначає принципи державної політики у сфері виробництва (видобутку) і використання альтернативних видів палива, а також стимулювання збільшення частки їх використання до 20 % від загального обсягу споживання палива в Україні до 2020 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання заходів з енергозбереження» — прийнятий в 2007 році та передбачає внесення змін до податкового законодавства.

Закон України «Про внесення змін до ЗУ «Про електроенергетику» щодо стимулювання використання альтернативних джерел енергії» — прийнятий у 2009 році з метою сприяння розвитку альтернативних джерел енергії, передбачає процедуру встановлення «зеленого тарифу», принципів продажу і оплати електроенергії, виробленої з використання альтернативних джерел енергії.

Державна цільова економічна програма енергоефективності – прийнята у 2010 році з метою створити умови, щоб привести енергоємність на валовий внутрішній продукт в Україні до рівня розвинутих країн та у відповідність із стандартами ЄС, а також з метою оптимізації структури енергетичного балансу в Україні за рахунок скорочення частки імпорту викопного палива, і заміни їх іншими видами енергоресурсів, у тому числі отриманих з альтернативних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів.

План дій по регуляторній підтримці для впровадження політки енергоефективного споживання тепла і модернізації галузі енергопостачання – затверджено 30 липня 2012 р Кабінетом міністрів України (Постанова № 588).

Свідоцтво Державної цільової економічної програми з енергоефективності на 2010-2015 роки, що затверджена постановою КМУ № 243 від 01.03.2010 р.

ВИСНОВКИ

Не виникає жодних сумнівів, що рівень енергоспоживання в Україні є вищім, ніж він міг би чи повинен бути, особливо у порівнянні з сусідніми країнами ЄС та СДН.
Серед основних перешкод, які стоять на шляху до покращення енергоефективності в Україні, можна виділити наступні:
відсутність адекватного законодавчого регулювання галузі;
надмірне регулювання ринку;
недостатній технічний розвиток;
недостатній рівень популяризації та обізнаності щодо заходів енергоефективності та їх застосування.
Багато ще повинно бути зроблено і на рівні законодавства. Нова Стратегія енергоспоживання (см.вище) повинна бути більше спрямована на шляхи покращення енергоефективності і сприяти розвитку екологічного господарства. Замість цього, спостерігається протилежна тенденція. Більш того, в той час, коли складається і схвалюється багато законопроектів і ініціатив, Україні слід звернути увагу саме на їх впровадження.

Підсумовуючи все вищенаведене та результати конференції, слід зробити висновок, що навіть в тяжких політичних та економічних умовах в Україні є певне коло осіб, які займаються лобіюванням законодавчих ініціатив в галузі енергетики, і в будь якому разі Україна, в особі своїх державних органів, зобов’язана буде в рамках підписаних міжнародних договорів приймати відповідні закони, що допомагатимуть виходити з енергозалежності держави та підтримувати енергетичну безпеку.

Хочу відзначити, що запорукою успішного ведення будь-якого бізнесу, в тому числі й енергетичного, є якісний правовий супровід діяльності висококваліфікованими адвокатами-майстрами. «Надійність, стабільність та якість» – девіз Харківської адвокатури.

Стаття підготовлена адвокатом Шох Кристиною Антонівною під егідою Голови Ради адвокатів Харківської області — Гайворонської Вікторії Валентинівни.