28 листопада 2014 року кафедрою права та європейської інтеграції було проведено круглий стіл «Правові засади запобігання і протидії корупції»

28 листопада 2014 року кафедрою права та європейської інтеграції було проведено круглий стіл «Правові засади запобігання і протидії корупції»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра права та європейської інтеграції

 28 листопада 2014 року кафедрою права та європейської інтеграції було проведено круглий стіл «Правові засади запобігання і протидії корупції» в рамках виставки «Публічне управління ХХІ».

Величко Л.Ю. завідуюча кафедрою кафедрою права та європейської інтеграції Харківського регіонального інституту державного управління 

З доповідями виступили доценти кафедри М.О.Тучак, Т.В.Ковальова, С.М.Клімова. В обговоренні взяли участь О.М.Дроздов - голова Науково-консультативної ради при Національній асоціації адвокатів України, к.ю.н., доц..; О.С.Денисов – головний спеціаліст відділу з питань запобігання та виявлення корупції апарату Харківської обласної державної адміністрації, Г.С.Крайник – науковий співробітник лабораторії дослідження правових проблем запобігання та протидії корупції НДІ вивчення проблем злочинності ім. В.В.Сташиса Національної академії правових наук України, к.ю.н; О.В.Орлов – завідувач кафедри інформатизації державного управління, доктор наук з державного управління, професор.


За підсумками роботи круглого столу прийнято резолюцію у вигляді рекомендацій органам державної влади щодо вдосконалення антикорупційного законодавства.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ


Кафедра права та європейської інтеграції


Резолюція

за підсумками роботи круглого столу

«Правові засади запобігання та протидії корупції»


28 листопада 2014 року в ХарРІ НАДУ при Президентові України в рамках виставки «Публічне управління ХХІ» відбулося засідання круглого столу «Правові засади запобігання та протидії корупції».

У роботі круглого столу взяли участь викладачі кафедри права та європейської інтеграції та інших кафедр, представники органів державної влади, наковці, слухачі ХарРІ НАДУ при Президентові України, представники громадськості.

Організатори круглого столу – кафедра права та європейської інтеграції.

Мета роботи круглого столу – обговорення проблем сучасного антикорупційного законодавства, виявлення недоліків і прогалин, які перешкоджають його ефективному застосуванню та призводять до неоднозначного розуміння суб’єктами, на яких воно поширюється.

Проблемне поле круглого столу:

- основні поняття антикорупційного законодавства;

- обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції»;

- форми корупційних правопорушень;

- юридична відповідальність за корупцію;

- фінансовий і громадський контроль в контексті реалізації антикорупційного законодавства;

- практика застосування антикорупційного законодавства.


Учасників круглого столу об’єднало розуміння того, що Україна, підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, стала на незворотний шлях демократичних реформ у публічному управлінні, і мінімізація корупції та запобігання їй є одним із механізмів прискорення євроінтеграційних процесів в Україні.

У рамках круглого столу відбулося обговорення питань становлення й розвитку антикорупційного законодавства, термінології нового закону «Про запобігання корупції», посилення юридичної відповідальності за корупційні діяння, положень кримінального законодавства у сфері запобігання корупції та позитивного й негативного досвіду його застосування, форм, методів і видів фінансового контролю, форм громадського контролю у сфері запобігання корупції.

Беручи до уваги все викладене, з метою вдосконалення антикорупційного законодавства учасники круглого столу рекомендують комітетам Верховної Ради України, які займаються розробкою й підготовкою до прийняття антикорупційних законів (у першу чергу профільний Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією:

1. Уточнити визначення поняття корупційного правопорушення, у якому повинна передбачатися одна із форм вини (а саме – умисел). Це випливає із сутності ст. 62 Конституції України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».

2. Вище зазначене повною мірою стосується й визначення поняття правопорушення, пов’язаного з корупцією, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

3. Необхідно в Законі України «Про запобігання корупції» розкрити сутність обмежень для осіб, що виконують функції держави, щодо використання ними службових повноважень чи свого становища. Стаття 22 закону передбачає заборону використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості, однак не конкретизує, які дії підпадають під обмеження, крім використання державного чи комунального майна або коштів у приватних інтересах.

4. Обґрунтувати вимоги щодо вартості подарунків (ст. 23 зазначеного закону), які можуть отримуватися особами, що виконують функції держави. Викликають дискусії визначення вартості подарунків одноразових (визначається вартість такого подарунка однією мінімальною заробітною платою) і декількох (визначається вартість таких подарунків прожиткових мінімумах для працездатної особи).

5. Законодавчо закріпити механізм застосування заходів кримінально-правового впливу до юридичних осіб, уповноваженими особами яких учинені злочини, пов’язані з корупцією (відповідно до ст. 96-3 Кримінального кодексу України).

6. Закріпити на законодавчому рівні диференціацію таких складів злочинів, як незаконне збагачення (ст. 368-2 Кримінального кодексу України) і отримання неправомірної вигоди (ст. 368 Кримінального кодексу України) , що на сьогодні чітко не визначені в Кримінальному кодексі України.

7. Міністерству юстиції України як держателю Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення: розробити механізм вилучення з Реєстру осіб, яких було притягнуто до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, оскільки відповідно до ст.. 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення погашається через рік після його накладення, а притягнута особа продовжує залишатися в Реєстрі, що може стати перешкодою для неї при проходженні спец перевірки при подальшому працевлаштуванні.

Механізм запобігання корупції в органах публічної влади має включати такі основні заходи:

1. З боку керівництва:

1) урегулювання конфлікту інтересів;

2) контроль доступу громадян до публічної інформації, а також нерозголошення підлеглими конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом;

3) оприлюднення в колективі відомостей про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;

4) проведення навчання працівників з антикорупційного законодавства;

5) контроль за виконанням підлеглими етичних норм;

6) при надходженні анонімних звернень про ймовірні факти корупції проводити перевірку;

7) проведення службових перевірок за фактами корупції;

8) уживати заходів щодо припинення корупційних правопорушень та негайно письмово повідомляти про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

 

2. З боку працівника:

1) неухильно додержуватися вимог закону про запобігання корупції та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими;

2) утримуватися від одержання від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг, якщо це пов’язано з виконанням службових повноважень;

3) дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів;

4) сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження та професійні обов’язки, уникаючи конфлікту інтересів;

5) утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону.

1144