РАУ наголошує на правовій невизначеності законодавства щодо подання е-декларацій членами дисциплінарних органів адвокатури
Рада адвокатів України скерує звернення до Верховної Ради України, Президента України, Генпрокурора та Верховного суду щодо дій окремих осіб НАЗК, які призводять до утиску інтересів адвокатури та спрямовані на одержавлення органів адвокатського самоврядування.
Приводом для цього став електронний лист від НАЗК «Щодо виконання публічно-правових функцій» стосовно кола суб’єктів, на яких поширюється дія закону України «Про запобігання корупції» за підписом керівника Юридичного управління Ярослава Любченка, який направлений до ВКДКА та Головам КДКА регіонів 22 березня 2021 року. До РАУ в зв’язку з цим звернулися голова РАР Херсонської області Інна Мокіна та член дисциплінарної палати КДКА Харківської області Лідія Мелконян з приводу декларування членами КДКА та ВКДКА, а також голови ВКДКА Сергія Вилкова.
«22 березня 2021 до ВКДКА надійшов лист від юридичного управління НАЗК, в якому пропонується Голові і членам ВКДКА, а також членам дисциплінарних палат подати електронні декларації», - пояснила зміст листа Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Вона підкреслила, що цей лист є необґрунтованим та суперечить офіційному роз’ясненню НАЗК щодо кола осіб, які підпадають під е-декларування, отримане на запит НААУ в 2020 році.
Оскільки у жовтні 2019 року в закон України «Про запобігання корупції» були внесені відповідні зміни і розширено коло суб’єктів е-декларування, НААУ направила лист до Голови НАЗК з метою одержання роз’яснення щодо правової невизначеності підпункту «в», пункту 2 частини 1 статті 3 цього закону. Власне, НААУ запитувала, чи підпадають Голови та члени КДКА, а також Голова, заступники Голови та члени ВКДКА до кола суб’єктів, на яких поширюється дія закону «Про запобігання корупції».
Здійснивши аналіз положень Конституції України, закону України «Про запобігання корупції», закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Конституційного Суду України у справі №3-р/2019, НАЗК надало роз’яснення, що віднесення Голови, членів КДКА, Голови та членів ВКДКА до суб’єктів, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини першої статті 3 закону, може суперечити принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права.
«Правова невизначеність усуває відповідальність для членів КДКА і ВКДКА за неподання декларацій– адже НАЗК цю невизначеність підтвердило і послалося на рішення Конституційного суду в цьому питанні. І на цьому ми ставимо крапку», - наголосила Голова НААУ.
Доповідач з цього питання член РАУ Любов Горощенко також наголосила на тому, що «сильніше аргументу, ніж наявне роз’яснення НАЗК, немає». Член РАУ Ганна Лазарчук також акцентувала на тому, що чинне роз’яснення є достатнім для адвокатів, і запропонувала НАЗК взагалі відкликати лист, що суперечить попередній позиції відомства з цього ж питання.
Саме надане 2020 року НАЗК роз’яснення, яке, окрім НААУ, отримували адвокати індивідуально у відповідь на їхні запити, і є інструментом для захисту членів ОАС від можливих проблем за неподання декларацій у цьому році. Разом з тим, члени КДКА і ВКДКА на власний розсуд можуть подавати декларації, беручи за це індивідуальну відповідальність, у тому числі за неподання декларацій за 2019 рік. Текст цього документу можна переглянути тут
У ході засідання РАУ було обговорено законопроект, який перебуває на розгляді Верховної Ради, яким пропонується усунути згадану правову невизначеність положення закону «Про запобігання корупції».
«І в пояснювальній записці, і в висновках Комітетів ВР написано, що дійсно в законі «Про запобігання корупції» є такі особи, як наприклад, міжнародні експерти, які беруть участь в різних комісіях, і вони не повинні подавати електронні декларації. Також вказано, що для усунення правової невизначеності не мають подавати е-декларації і адвокати та члени органів адвокатського самоврядування. Тобто, парламент хоче цю невизначеність вирішити таким чином, щоб законодавчо закріпити, що члени органів адвокатського самоврядування, в тому числі члени дисциплінарних палат, не повинні подавати електронні декларації», - підкреслила Лідія Ізовітова.
Також Голова НААУ, РАУ звернула увагу на те, що НААУ є недержавним органом, а тому спроба зобов’язати членів дисциплінарних комісій подавати е-декларації є насправді спробою одержавлення органів адвокатського самоврядування.
«У нас немає дисциплінарних комісій – у нас є КДКА, де є окремо визначена дисциплінарна палата. В цій дисциплінарній палаті немає представників органів влади, як це було колись, коли дисциплінарні комісії були юридичними особами публічного права і їх положення затверджувались Президентом України. У нас немає конкурсних комісій, тому що осіб, які складають кваліфікаційні іспити і йдуть на шляху до нашої професії, ми не відбираємо за принципом одного з 10 кращих, у нас немає конкурсу», - зазначила Лідія Ізовітова.
РАУ також вирішила звернутися до голови НАЗК з приводу того, що в умовах правової невизначеності існують два документи НАЗК – роз’яснення та лист керівника юридичного департаменту, статус якого не зрозумілий і який суперечить офіційному роз’ясненню 2020 року. Оскільки РАУ не має повноважень надавати роз’яснення з антикорупційного законодавства, то, разом з копією цього листа до КДКА і РАР до регіонів, які звернулися до РАУ з цього приводу, буде скерована рекомендація самостійно звернутися до НАЗК з питання обов’язковості декларування.
«У нас немає дискреції на роз’яснення закону «Про запобігання корупції», але ми бачимо, що за підписом різних осіб є роз’яснення і є лист- це не є роз’ясненням – щодо застосування закону. Ми маємо це обговорити і зробити відповідне звернення до парламенту та інших органів влади з приводу того, що є певний орган, який відповідальний за певні питання і його діяльність сьогодні призводить до утиску наших інтересів як незалежного недержавного інституту», - пояснила Лідія Ізовітова.
Сумніви у статусі листа та наявності повноважень особи, що його підписали, виловив член РАУ Сергій Осика, а також голова КДКА м. Київа Ігор Орлов, член КДКА Вадим Риков.
В ході обговорення члени РАУ наголошували на тому, що органи адвокатського самоврядування, зокрема, КДКА і дисциплінарні палати у їхньому складі не є дисциплінарними органами у розумінні антикорупційного законодавства.
Так, голова КДКА Одеської області Наталія Рудницька вказала на всі відмінності кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури від статусу, повноважень та порядку призначення членів дисциплінарних комісій, які мають обов’язок подавати е-декларації. Ідеться про конкурсні та дисциплінарні комісії, які розглядають скарги на державних службовців, працюють у складі державних органів, фінансуються коштом державного бюджету та їхні рішення впроваджують нормативно-правовими актами керівників цих органів.
«Дисциплінарні палати КДКА, члени цих палат не є суб’єктами декларування в розумінні закону. Якщо ми повернемося до Конституції, то вона гарантує незалежність адвокатури, яка здійснює свою діяльність як самоорганізований інститут через органи адвокатського самоврядування. І до таких органів належать КДКА, створені з метою визначення фаховості осіб та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів. Члени КДКА обираються конференціями адвокатів з числа діючих адвокатів», - наголосила Наталя Рудницька, додавши як аргумент і порядок фінансування діяльності КДКА та відсутність трудових відносин.
«Якщо ми порівняємо мету створення, процедури створення комісії, джерела фінансування, порядок застосування дисциплінарних стягнень, корупційні ризики, оскільки це державні службовці, які перебувають в підпорядкуванні, то побачимо що законодавець заклав цей пункт для представників таких комісій. Якщо ми беремо наш закон, ми не держслужбоці, на нас не покладено функції держави - ми за цим законом не є суб’єктами декларування», - наголосила представник Одеського регіону.