Стаття на тему: Адвокати та фінансовий моніторинг

Стаття на тему: Адвокати та фінансовий моніторинг

 

 

 

  


 

 

Гайворонська Вікторія Валентинівна
Адвокат, голова Ради адвокатів Харківської області,

заступник директора Регіонального центру з надання БВПД у Луганській та Харківській областях

 

Павлуненко Катерина Леонідівна
Адвокат, сертифікований аудитор, помічник-консультант народного депутата України

 

АДВОКАТИ ТА ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ

 

  На сьогодні, мабуть, вже не має адвоката, який би не прийняв жвавої участі в обговоренні нових норм, що введені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі – Закон).
  На перший погляд, цей Закон не став занадто революційним щодо вимог здійснення фінансового моніторингу адвокатами, але замислитись є над чим. Радимо тим адвокатам, що зупинили свою увагу виключно на частині 3 статті 10 Закону, все ж таки уважно опрацювати всі його вимоги та прийняти виважене рішення відносно положень щодо фінансового моніторингу керуючись своєю власною думкою та своїм професійним судженням.
  Нагадаємо, що відповідно до вимог Закону виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями та адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, виключно якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:
-купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
-купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
-управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
-відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
-залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
-створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.
  Проаналізувавши наведений перелік на предмет характеристики кожної з операцій, можемо дійти до висновку що імовірно адвокати у вигляді правових консультацій можуть долучатись до останніх двох операцій з наведеного переліку.
  Але, частина 3 статті 10 Закону дає адвокатам право не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри (навіть у випадку наявності операцій, що згадуються у попередньому абзаці) за умови надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.
  Тобто, при визначенні предмету договору на надання правової допомоги у такому випадку, слід звертатись до основних визначень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не припускатись довільного трактування понять «захист» клієнта, та «представництво» клієнта.
  При чому, просимо шановного читача звернути увагу на положення статті 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до частини 6 та 7 якої подання адвокатом інформації Держфінмоніторингу не є порушенням адвокатської таємниці та в разі її подання адвокат не несе жодного з видів відповідальності, передбачених цим законом.
  Ключовим у визначенні послідовності дій здійснення фінансового моніторингу є момент постановки на облік суб’єкта. Так, «Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 552 імперативно встановлює обовʼязок спеціально визначених суб’єктів стати на облік не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених статтею 8 Закону.
  У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення можуть бути застосовані ряд заходів впливу, серед яких є анулювання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та штраф.
  Штрафи передбачені статтями 166-9 КпАП – за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; 188-34 КпАП – за невиконання законних вимог посадових осіб субʼєктів державного фінансового моніторингу. При чому центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фінансового моніторингу введено до осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
  Розмір штрафів коливається на рівні від 1700 грн. до 8500 грн. Треба памʼятати, що за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону, до суб'єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах, зокрема:
— за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов'язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, — до 12 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, — у розмірі до 20 тис. НМДГ;
— за перешкоджання суб'єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб'єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону, — у розмірі до 20 тис. НМДГ;
— за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу — у розмірі до 100 тис. НМДГ;
— за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації — у розмірі до 20 тис. НМДГ.

Підсумовуючи все викладене, пропонуємо адвокатам проводити хоча б мінімальну ідентифікацію та, в разі необхідності, верифікацію клієнта на етапі встановлення ділових відносин з ним саме для того, щоб ваш висновок про необхідність постановки на облік та проведення фінансового моніторингу, або відсутність такої необхідності видався обґрунтованим навіть для третіх осіб, яким є Держфінмоніторинг, в разі перевірки законності ваших дій.

3588