ЛЕКЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 2016(адвокатів які обрали собі організаційну-правову форму – індивідуально)

26 жовтня 2013 - advocate
article256.jpg

 

ЛЕКЦІЯ
ОПОДАТКУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(адвокатів які обрали собі організаційну-правову форму – індивідуально)
місто Харків 21 січня 2016 року


Розглянуті питання:
1. Оподаткування та звітність з податку з доходів фізичних осіб
2. Оподаткування та звітність єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
3. Оподаткування військовим збором.
4. Особливості оподаткування адвокатів та можливості врахування витрат.
5. Порівняння оподаткування за 2015 рік та за 2016 рік.

І. Оподаткування та звітність з податку з доходів фізичних осіб
1.1. Особи які здійснюють незалежну професійну діяльність
Відповідно до норм п.п.14.1.226. п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;
Адвокат — це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". (надалі за текстом Закон №5076).
Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п.6 п.1 ст.1 Закону № 5076).
Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, одночасно бути підприємцем та здійснювати підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою — підприємцем.

1.2. Облік фізичних осіб які проводять незалежну професійну діяльність.
Згідно з вимогами п.178.1. ст.178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст.65 цього Кодексу.
Після отримання свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю - адвокат в строк до 10 діб повинен стати на облік за своїм місцем знаходження в якості платника податків і зборів в органи доходів і зборів України. Відповідно до абзацу другого пункту 65.1 статті 65 ПКУ фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік в органи державної податкової служби за місцем свого постійного проживання.
Так, відповідно до вимог п. 1.3 Порядку № 1588 (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. за №1588 зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 29.12.2011р. за №1562/20300 зі змінами до Порядку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2015р. за №747 зареєстровані у Міністерстві юстиції України від 17.09.2015р. за №1113/27558) взяттю на облік або реєстрації у фіскальних органах підлягають усі платники податків.
Вказаним Порядком (п.п.1 п. 6.7) передбачено, що фізична особа, яка має намір провадити незалежну адвокатську діяльність, для взяття на облік зобов’язана у строк 10 календарних днів після реєстрації подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до фіскального органу за місцем свого постійного проживання:
- заяву за формою № 5-ОПП;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
При поданні документів пред’являються оригінали зазначених документів.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому здійснює незалежну адвокатську діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючому органі як фізична особа — підприємець із ознакою того, що здійснює незалежну адвокатську діяльність. У такому разі фізична особа крім копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю подає вищезазначену заяву з позначкою «Зміни». Підтвердженням реєстрації у фіскальному органі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є довідка за формою № 4-ОПП. У цій довідці перед прізвищем, ім’ям та по батькові такої особи вказується «Фізична особа — підприємець» та вид професійної діяльності (наприклад, «Фізична особа — підприємець, адвокат»).
Зверніть увагу, що саме ця довідка із зазначенням перед прізвищем, ім’ям та по батькові слова «Адвокат» дає право: адвокату, що провадить незалежну професійну діяльність, при визначенні об’єкта оподаткування враховувати витрати, пов’язані з адвокатською діяльністю (абзац другий п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу);
Порядком обліку податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. за №1588 (зареєстрований і Міністерстві юстиції України від 29.12.2011р. за №1562/20300) передбачене отримання зареєстрованою особою довідки про взяття на облік в якості платника податків і зборів за формою №4-ОПП, яка є додатком №2 до визначеного порядку.
Державна податкова служба України у зв'язку із виданням наказу ДПС України від 24.12.2012 р. № 1185 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)» інформує у листі ДПC України від 17.01.2013 р. № 1004/7/18-3117 про порядок видачі довідки за ф. № 4-ОПП фізичним особам, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність.
На підставі викладеного можливо зробити висновок що адвокатську діяльність мають право здійснювати фізичні особи, належним чином узяті на облік у фіскальних органах як фізичні особи, що провадять незалежну професійну діяльність.

1.3 Оподаткування фізичних осіб які проводять незалежну професійну
діяльність, ставки податку.
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється згідно з положеннями ст. 178 розділу IV Податкового кодексу.
Оподаткування адвокатів здійснюється на підставі вимог ст.178 ПК України.

Згідно з вимогами п.178.2 ст.178 ПК України, доходи громадян (адвокатів), отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.
Пунктом 167.1. ст.167 ПК України була визначена ставка податку яка становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів за період 2015 року.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015р. № 909VІІІ (опубліковано в Газеті "Голос України" №250 від 31.12.2015р.) таким чином Закон вступив в сулу з 31.12.2015р. (надалі за текстом Закон №909).
Згідно з змінами внесеними в ПК України, Законом №909 п.167.1 ст.167 викладений в наступній редакції:
п.167.1. Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами";
п. 167.4. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом".
Вважаю, необхідним звернути увагу на те, якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків. А саме для адвокатів, база оподаткування яких перевищила (кожного місяцю) суму в 12180,00грн. повинні сплачувати не 15, а 20 відсотків від отриманого доходу за період 2015 року.
В редакції Закону №909 підвищену ставку податку у 20% виключена з ПК України на 2016 рік.
Згідно з вимогами п.178.3. ст.178 ПК України, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
1.4 Податкова декларація та її форма
Відповідно до вимог п.178.4. ст.178 ПК України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.
Така податкова декларація про майновий стан і доходи подається до органів Міністерства доходів і зборів за місцем реєстрація платника за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПК України у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня року, що настає за звітним.
Форма податкової декларації, яку повинен здавати адвокат, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015р. за №859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" зареєстрована в Мінюсті України 26.10.2015р. за № 1298/27743. (опублікована в Офіційному Віснику Україні №89 від 17.11.2015р., вступив в силу з 17.11.2015р. та є діючим) надалі за текстом Інструкція №859.
Згідно з ст.3 та 4 Розділу І Інструкції №859 фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі).
Декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів на вибір платника податку:
1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.1 ст.5 розділу І Інструкції №859, декларації відповідно до п.п.49.18.4 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу;
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації. При цьому до 1 серпня року, що настає за звітним, самозайнята особа зобов'язана самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПК України).

Слід врахувати наступні данні:
1. Декларація подається за формою встановленою Наказом Мінфіна №859 від 02.10.2015р.
2. Строк подання податкової звітності до 01 травня року, що настає за звітним.
3. Остаточний строк сплати податку на доходи фізичних осіб до 01 серпня року, що настає за звітним.
4. Ставки податку за 2015 рік дорівнює 15% бази оподаткування. Коли перевищує 10 мінімальних розмірів заробітної платні ставка 20%.
5. Ставка податку на 2016 рік - 18%. База оподаткування не лімітована. Строки подання звітності та сплати податків не змінилися.

ІІ. Оподаткування та звітність єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оподаткування та звітність єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється на підставі вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до вимог визначених у ст.1 визначеного Закону необхідно звернути увагу на наступні терміни:
Пункт 4 та п.5 ст.1 Закону передбачає:
4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Вказані данні необхідно враховувати при складані звітності та сплаті внесків за 2015 рік.
5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Слід зазначити що відповідно до Закону №909 від 24.12.2015р. п.4 ст.1 було змінено, та викладено у наступній редакції:
4) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску  максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок".
Вказані данні необхідно враховувати при складані звітності та сплаті внесків за 2016 рік.
Відповідно до вимог п.5 ст.4 Закону до кола платників єдиного внеску віднесені: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2-14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1,4,5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників відповідно до вимог ч.1 ст.5 Закону.
Частиною 2 ст.5 Закону передбачено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2-14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється
органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до
реєстру застрахованих осіб.
База нарахування єдиного внеску визначена у ст.7 Закону.
Пунктом 2 ст.7 Закону визначено, що для платників, зазначених у пункті 4 для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на
доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч.4 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики,
придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.
Частина 5 ст.7 Закону пояснює, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування,
форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч2 ст.9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться
нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч.11 ст. 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Вказана редакція та ставка ЄСВ (34,7%) застосовується для складання звітності та розрахунку внеску з отриманих доходів протягом 2015 року.
Законом України №909 були внесені наступні зміни: частину п’яту ст.8 викласти в такій редакції: Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру";
Таким чином при складені звітності за 2016 рік слід враховувати ставку ЄСВ 22 відсотки від отриманого доходу.
Згідно з ч.8 ст.9 Закону, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Згідно з ч.4 п.8 ст.9 Закону, Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок,
нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

2.1 Звітність з єдиного соціального внеску.

Формування та складанні звітності с ЄСВ передбачено Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015р. за №435 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зареєстрований в Мінюсті України 23.04.2015р. за №460/26905. (опублікована в Офіційному Віснику Україні №32 від 30.04.2015р., вступив в силу з 30.04.2015р. та є діючим)
Відповідно до ст.1 розділу ІІ Наказу №435 звіт до фіскальних органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів:
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання Звіту в електронній формі він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом);
на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти;
надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п'яти.
У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного фіскального органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання Звіту, передбаченого у розділі ІІІ цього Порядку.

Так ст. 4. ІІІ розділу Наказу №435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до фіскальних органів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».
Згідно з ст.1 розділу ІV Наказу №435 звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з ст.12. розділу ІV Наказу №435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до фіскальних органів Звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку. Протягом року в разі призначення пенсії подається Звіт з позначкою «призначення пенсії» за період до дати формування заяви на призначення пенсії, при цьому тип форми «початкова» не зазначається.

Слід врахувати наступні дати та вимоги:
1. Строк подання звітності з ЄСВ - до 01 травня року, що настає за звітним календарним роком.
2. Остаточний строк сплати ЄСВ - до 01 травня року, що настає за звітним роком.
3. Звітність подається до Фіскальних органів України.
4. За 2015 рік використовується ставка ЄСВ - 34,7%, у 2016 році ставка ЄСВ - 22%.

ІІІ. Оподаткування військовим збором доходів,
виплачених адвокату юридичною особою

Відповідно до пп. 1.1 п. 16' підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу (тобто фізична особа — резидент, фізична особа — нерезидент та податковий агент).
При цьому ст. 18 Податкового кодексу встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов’язки, встановлені зазначеним Кодексом для платників податків.
Водночас п.п.1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність відповідно до ст. 178 Податкового кодексу (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу).
Згідно з п.178.3 ст. 178 зазначеного Кодексу оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності, без урахування витрат, і в такому випадку військовий збір нараховуватиметься на річний дохід без урахування витрат.
Відповідно до п. 178.5 зазначеної статті під час виплати суб’єктами господарювання — податковими агентами фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Тобто суб’єкти господарювання, які виплачують доходи адвокатам за здійснення ними своєї діяльності, не є податковими агентами щодо таких доходів.
Таким чином, з метою уникнення подвійного оподаткування військовий збір не утримується суб’єктом господарювання при виплаті доходу адвокату за здійснення ним діяльності у разі надання таким адвокатом копії довідки про взяття його на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність.
За результатами звітного податкового року адвокат самостійно розраховує військовий збір в розмірі 1,5% чистого оподатковуваного доходу, відображає його в річній податковій декларації та сплачує в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.
Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів адвокатів є 2015 р. Термін сплати — до 01.09.2016 р.

ІV. Особливості оподаткування адвокатів та можливості врахування витрат.

4.1. Відповідно до п.178.3. ст.178 ПК України, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат
Вказана норма Закону визначає, що при умові відсутності відповідної реєстрації в органах Міністерства доходів і зборів, та отримання довідки про реєстрацію платника за формою 4-ООП фізична особа (адвокат) позбавлений можливості враховувати свої витрати при здійсненні своєї діяльності.

4.2. Згідно з нормами п.178.5. ст.178 ПК України, під час виплати суб'єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Таким чином, при укладанні цивільно-правових договорів на виконання певної роботи повинно бути визначено, чи є особа яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокат) самостійним платником податків та зборів та чи перебуває він на обліку в Фіскальних органах України.
При відсутності таких даних, при перевірці фіскальні органи вправі будуть утримати податки у місці виплати адвокату винагороди.
Крім того визначена сума є доходом адвоката та повинна бути відображена в податковій декларації про майновий стан і доходи, та не позбавляє адвоката від її подальшого оподаткування.
Вказані норми Закону свідчать про обов’язковість реєстрації адвокатів в якості платників податків та зборів.

4.3. З 2011 року та по теперішній час оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється відповідно до положень розділу IV (Податок на доходи фізичних осіб) Податкового кодексу України.
Ст. 178 ПК України визначено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність.
Оподатковуваним доходом адвоката вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Організаційно – правові засади здійснення адвокатської діяльності регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської етики, схваленими Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року протоколом 1- 2 жовтня 1999 року N 6/VI (далі – Правила).
Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення, якщо обов'язок клієнта з погашення цих витрат визначено угодою ( п. 34 Правил).
В угоді про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов'язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо); порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і т. ін.) та може бути визначений їх обсяг.
Якщо необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з'ясувалася після укладення угоди, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати його згоду на погашення необумовлених раніше видатків (документально шляхом укладення додаткових угод, узгодити нову суму витрат).
Враховуючи вищевикладене, до складу витрат адвоката, що здійснює незалежну професійну діяльність, включаються лише документально підтверджені витрати, які безпосередньо пов’язані з провадженням професійної адвокатської діяльності та визначені угодою (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов тощо).

4.4. Згідно з пунктом 178.3 статті 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п.178.6 ст.178 ПК України, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.
Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (норма п.178.7 ст.178 ПКУ).

4.5. Нормами чинного Податкового Кодексу України, нажаль, не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності, тобто витрати без яких особа (адвокат) не міг виконати поставлені до нього вимоги, які передбачені договорами (угодами) з клієнтами.
Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
До інших видів правової допомоги відносяться види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (підпункт 6 пункту 1 статті 1 Закону № 5076).
При визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, пов'язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 5076.
Перелік можливих витрат визначений у Наказі ДПС України від 24.12.2012 р. № 1185 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)»
зв’язку з цим затверджено наказ № 1185, згідно з яким до витрат адвоката можуть бути віднесені, зокрема:
- орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
- технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнетривкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
- обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
- витрати на виготовлення печаток і штампів, а також їх заміну; сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування; відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
- оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
- проходження підвищення кваліфікації адвокатом;
- участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності;
- придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
- витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;
- витрати на користування електронною базою законодавства;
- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
- виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю;
- придбання канцелярського приладдя;
- сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- програмне забезпечення;
- поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;
- витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Слід особисто звернути увагу на те, що усі витрати повинні бути:
- пов’язанні з адвокатською діяльністю в цілому, мати відношення виключно до незалежної професійної діяльності адвоката, без визначених витрат неможливо здійснювати діяльність адвокату,
- пов’язані з наданням адвокатом послуг, в межах дії Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»,
- передбачені умовами договору (угоди) між адвокатом та клієнтом. Не можуть бути віднесені до витрат, витрати адвоката за межами договорів (угод) з клієнтами.
- підтверджені відповідними первинними документами (угодами, актами виконаних робіт, накладними, товарно-транспортними документами, квитанціями, розрахунковими документами, та іншими, оформлення та зберігання яких передбачено нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Цивільним, Податковим та Господарськими Кодексами України, а також іншими законодавчими та нормативними актами), а також даними обліку вказаних витрат, які здійснює адвокат.
- витрати враховуються адвокатом саме у тому податковому періоді в якому вони були отримані.
При цьому слід зазначити, що у разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

4.6. Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ незалежна професійна діяльність — це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Виходячи з викладеного фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Відповідно до визначеного, особа яка проводить незалежну професійну діяльність (адвокат) має право здійснювати відповідно до норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норм ч.1 ст.42 Конституції України (кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом), здійснювати підприємницьку діяльність.
V. Порівняльна таблиця Законодавства за 2015 рік-2016 роки.
№пп Найменування
у 2015 році у 2016 році
1. Податок з доходів фізичних осіб
1.1 Форма податкової декларації Наказ Міндоходів
№793 від 11.12.2013р. Наказ Мінфін №859 від 02.10.2015р.
1.2. Строки подачі декларації до 01.05.2016р. до 01.05.2017р.
1.3. Строки сплати податку до 01.08.2016р. до 01.08.2017р.
1.4. Ставки податку 15%, 20% (перевищення 10 мін. зарплат щомісяця 18%
2. Сплата та нарахування ЄСВ
2.1 Форма звіту з ЄСВ Наказ Міндоходів 09.09.2013р. №454 Наказ Мінфіну від 14.04.2015р. за №435
2.2. Строки подачі звіту з ЄСВ до 01.05.2016р. до 01.05.2017р.
2.3. Строки сплати ЄСВ до 01.05.2016р. до 01.05.2017р.
2.4. Ставки ЄСВ 34,7% 22%

Використані документи:
- Конституція України,
- Податковий Кодекс України (з урахуванням змін Закон №909),
- Цивільний кодекс України,
- Господарський кодекс України,
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (з урахуванням змін Закон №909).
- Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015р. за №859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи" зареєстрована в Мінюсті України 26.10.2015р. за № 1298/27743. (опублікована в Офіційному Віснику Україні №89 від 17.11.2015р., вступив в силу з 17.11.2015р. та є діючим);
- Наказ Міністерства фінансів України від 14.04.2015р. за №435 Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зареєстрована в Мінюсті України 23.04.2015р. за №460/26905. (опублікована в Офіційному Віснику Україні №32 від 30.04.2015р., вступив в силу з 30.04.2015р. та є діючим);
- Наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. за №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів», зі змінами до Порядку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2015р. за №747 зареєстровані у Міністерстві юстиції України від 17.09.2015р. за №1113/27558;
- Наказ ДПС України від 24.12.2012 р. № 1185 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)»
- Лист ДПC України від 17.01.2013 р. № 1004/7/18-3117 Про порядок видачі довідки за ф. № 4-ОПП фізичним особам, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність.
- Лист Міндоходів України від 22.04.2013 р. № 514/К/99-99-17-02-01-14 Щодо алгоритму розрахунку податкової знижки.
- Лист ДПC України від 03.04.2012 р. N 9779/7/17-1217 щодо розгляду звернення.