Позов до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018

5 квітня 2019 - advocate

 РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

 

14 лютого 2019 року м. Рівне№460/2974/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1Ю.) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далівідповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-15612-17 на суму 819,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до норм податкового законодавства, для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання. Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність). Позивач зазначив, що жодних заяв до відповідача ним не подавалося, а тому підстав для реєстрації його як самозайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність - немає. Таким чином, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-15612-17 на суму 819,06грн. - як безпідставну, та таку що прийнята не у спосіб передбачений Законом.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказує на те, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Крім того, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності. Відповідач вважає, що позивач являється одночасно зареєстрованим фізичною особою - підприємцем, на підтвердження чого у матеріалах справи наявна копія виписки з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також самозайнятою особою - адвокатом. З огляду на це, контролюючим органом правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-15612-17 на суму 819,06грн. З наведених підстав, ОСОБА_2 управління ДФС у Рівненській області просило суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріли по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що поданий позов необхідно задовольнити повністю, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) 26.04.2016 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності: 69.10 діяльність у сфері права(а.с.6).

09.11.2018 ОСОБА_2 управлінням ДФС у Рівненській області виставлено для ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-15612-17 на суму 819,06грн.(а.с.5).

Згідно із витягу з облікової картки платника податків, станом на 31.10.2018 за ОСОБА_1 обліковується недоїмка на суму 819,06грн.(а.с.25-26).

Не погоджуючись із прийнятою вимогою про сплату боргу (недоїмки) та вважаючи її протиправною, ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом до суду.

Водночас, відповідач вважає, що позивач являється одночасно зареєстрованим фізичною особою - підприємцем, на підтвердження чого у матеріалах справи наявна копія виписки з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також самозайнятою особою - адвокатом.

У такому разі на думку контролюючого органу ОСОБА_1 зобов'язаний подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Оскільки позивачем самостійно до контролюючого органу за місцем проживання не подав відповідної заяви про зміну його стану платника з ФОП на ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, такі зміни було зроблено контролюючим органом самостійно після проведення чергової звірки з Реєстром адвокатів - з 04.09.2018. Так як, платники ЄСВ - самозяйняті особи здійснюють сплату внеску поквартально, позивачу автоматично в інтегрованій картці платника нараховано мінімальний щомісячний платіж за 3 квартал 2018 (з урахуванням дати проведених змін стані платника з 04.08.2018 звітним став останній місяць такого кварталу).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.20102464-VI, в редакції на момент прийняття спірної вимоги (далі Закон України від 08.07.20102464-VI).

Згідно із п. 4, 5 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.20102464-VI, платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Взяття на облік осіб, зазначених упунктах 1,4,5та5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абзац 2 ч.1 ст.5 Закон України від 08.07.20102464-VI).

Разом з тим, у відповідності до п.2 ч.1 ст.7 цього Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених упунктах 4(крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5та5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобовязаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від05.07.20125076-VI.

Пунктом 1 ст.1 Закону України від05.07.20125076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При цьому суд звертає увагу, що ч.1 ст.13 цього Закону передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

У п.п.14.1.226. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України міститься визначення, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Тобто, з аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 Податкового кодексу України, лише у випадках, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, з ознакою економічної діяльності: 69.10 діяльність у сфері права.

Тобто, в даному випадку позивач як фізична особа - підприємець перебуває на обліку у Головному управлінню ДФС у Рівненській області, а тому не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа із сплатою єдиного внеску, на що посилається у своїх твердженнях відповідач. А саме в частині того, що позивач являється одночасно зареєстрованим фізичною особою - підприємцем, а також самозайнятою особою адвокатом.

Більше того суд звертає, що згідно із п. 4, 5 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.20102464-VI, платниками єдиного внеску є:

фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську.

Отже, в даному випадку позивач, як фізична особа-підприємець, в силу вимог п. 4 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.20102464-VI - є платником єдиного внеску та у повному обсязі його сплачує.

У відзиві на позов відповідач стверджує, що у такому разі ОСОБА_1 зобов'язаний подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

З цього приводу суду зазначає таке.

Відповідно до п.п.1 п.6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерствіюстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (далі - Порядок), взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому цим Порядком для фізичних осіб - підприємців:

для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

заяву заформою № 5-ОПП (додаток 8);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

Разом з тим, не подання особою, в тому числі позивачем особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяви за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності не є підставою для ствердження, що позивач є платником єдиного внеску та визначення йому бази нарахування єдиного внеску, в розумінні вимог Закону України від 08.07.20102464-VI.

Більше того, суд звертає увагу на п. 65.3. ст. 65 Податкового кодексу України, де зазначено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (п.65.5. ст.65 Податкового кодексу України).

Враховуючи те, що відповідачем не підтвердженого того факту, що позивач ОСОБА_1 подавав особисто або надіслав рекомендованим листом з описом вкладення заяви про його намір провадити незалежну професійну діяльність, натомість позивач ствердив, що жодних заяв з цього приводу ним не подавалося, то у суду відсутні підстави для підтвердження обґрунтованості визначення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-15612-17.

Також, у спірних правовідносинах необхідно врахувати рішення Європейського суду з прав людини у справах Сєрков проти України(заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-15612-17 на суму 819,06грн.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 управління ДФС у Рівненській області, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області, судові витрати на суму 704,80 грн., сплачені згідно із квитанції від 30.11.2018 №0.0.1199714805.1 (а.с.2).

Керуючись статтями 241-246255295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (вул.Ст.Бандери, 2,м.Здолбунів,Рівненська область,35700, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, код ЄДРПОУ39394217) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-15612-17 на суму 819,06грн.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 (вул.Ст.Бандери, 2,м.Здолбунів,Рівненська область,35700, рнокпп НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, код ЄДРПОУ39394217) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) грн. 80коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

 

Повний текст рішення складений 14 лютого 2019 року.

 

 

Суддя Зозуля Д.П.